Rollei Superpan 200 — чорно-біла негативна плівка, касета 135 на 36 кадрів, чутливість ISO 200, класичне чорно-біле проявлення. Це не звичайна фотоплівка: в її основі аерофотоемульсія Agfa-Gevaert Aviphot Pan 200, полита на PET-основі завтовшки 100 µm зі спеціальним покриттям, яке допомагає плівці рівно йти в камері. Суперпанхроматична сенсибілізація дозволяє знімати і при денному світлі, і при лампах розжарювання — і відкриває інфрачервоні можливості.

Характер картинки

Головна риса родини — дуже виражена S-подібна характеристична крива. Знята на номінальних ISO 200, плівка дає підкреслено контрастну картинку: тіні провалюються майже без деталей, а середні тони стоять окремо один від одного, різко й читабельно. Це не дефект, а те, заради чого аерофотоемульсію й розробляли — крізь серпанок з висоти потрібен контраст. У кадрі це виглядає як графічність: чорне чорне, біле біле, півтони структуровані.

Експозиція

Якщо така жорсткість не потрібна, виробник дає конкретну рекомендацію: дати на 2 ступені більше світла, тобто знімати на EI 50, і відповідно скоротити час проявлення. Це стандартний прийом «експонувати на тіні, проявляти на світла»: додаткове світло витягує деталь у тінях, коротше проявлення утримує світлі ділянки від вибілювання. Наслідок практичний: тримайте в голові дві різні плівки в одній касеті — номінальну графічну й розвантажену м’яку.

Інфрачервона зйомка

Суперпанхроматична сенсибілізація робить можливою інфрачервону зйомку, але з важливим застереженням, яке виробник формулює прямо: ефект з’являється тільки з фільтром, що блокує видиме світло приблизно до 715 нм — таким як Heliopan RG 715. Звичайний червоний фільтр цього не дасть. З правильним фільтром отримуєте класичну «інфрачервону» картинку: майже чорне небо, світле, ніби засніжене листя, вода без відблисків. Врахуйте кратність — фільтр забирає кілька ступенів, тож потрібен штатив і терпіння; наводитися варто до того, як фільтр опиниться на об’єктиві.

Для яких зйомок

Пейзаж, архітектура, індустріальні мотиви, туман і серпанок, будь-який сюжет, де хочеться графічності, а не м’якої тональної градації. ISO 200 — робочий компроміс: удень з рук вистачає із запасом, а на штативі відкривається шлях до ІЧ-фільтра. А ось для рівного портрета з м’якими переходами краще взяти щось спокійніше.

Проявлення

Проявляється у звичайних чорно-білих проявниках за часами з даташита Rollei. Головне рішення приймається не в темній кімнаті, а на зйомці: якщо ви експонували номінально — проявляйте як зазначено; якщо дали більше світла заради тіней — скорочуйте час, інакше світлі ділянки підуть у білизну. Розбавлений проявник і обережна ажитація працюють у той самий бік, м’якшаючи криву. Це плівка, з якою варто вести записи: один-два зроблені тести дають вам власне поєднання EI й часу, після якого вона перестає бути норовливою.

З чим порівняти

Важлива деталь, про яку рідко пишуть: Retro 400S і Superpan 200 зроблені з однієї й тієї ж аерофотоплівки Aviphot Pan 200 — різниця в тому, на яку чутливість її паспортизували. Обираючи між ними, ви обираєте робочу точку, а не іншу емульсію. Виробник чесно попереджає: якщо вам потрібні оптимальні тіні, максимальна чутливість і рівна градація сірого — беріть класику, Ilford HP5+, Ilford Delta 400, Ilford XP2 Super, Kodak T-Max 400, Kodak Tri-X, Kentmere 400. Ця плівка про інше: про графічність, про особливу «аерофотографічну» картинку і про інфрачервоні можливості, яких у переліку вище немає в жодної.