Довідник рецептів: проявники, фіксажі, стоп-ванни

Так, але з перерахунком ваги і, як правило, зі збільшенням кількості лугу в рецепті на 50 %. Метабісульфіт калію та бісульфіт натрію — робочі замінники, але вони кислі, а не нейтральні, тому без корекції лугу баланс проявника порушиться. Детальні коефіцієнти перерахунку — у статті «Взаємозамінність реактивів».

При температурі нижче +5 °C розчини з високим вмістом солей можуть частково кристалізуватися, а при мінусових температурах це стосується майже будь-якої рідкої фотохімії. Розчин можна врятувати, обережно прогріваючи його в теплій воді (50–55°C) з багаторазовим струшуванням, а потім повільно охолоджуючи. Детальна покрокова процедура — у статті «Розчини взимку».

Ні, це поширена помилка. «Родинал» — проявник із помірним вирівнювальним ефектом та дрібним зерном, але він погано підходить як для «пушу», так і для протермінованих завуальованих матеріалів. Для пушу краще використовувати «Мікрофен», АКФФ або X-TOL, а для протермінованої плівки — проявники з бромистим калієм, на кшталт СТ-2. Детальніше — у статті «Дещо про Родинал».

Бензотриазол — сильний антивуалент, який застосовують, коли стандартного бромистого калію у проявнику не вистачає для придушення вуалі (найчастіше на протермінованих матеріалах). Але у нього є й зворотний бік: надмірна концентрація помітно знижує світлочутливість фотоматеріалу, тому експозицію зазвичай збільшують на 20–50%. Подробиці та точні пропорції — у статті «Антивуаленти».

Зернистість визначається десятками факторів — від чутливості та свіжості плівки до точності проявника та жорсткості освітлення під час друку. Універсального рішення немає, але можна послідовно усунути основні причини: знімати на свіжу плівку з низькою чутливістю, точно фокусуватися, уникати перепроявлення та використовувати збільшувач із розсіяним (матовим) світлом. Повний перелік причин і рекомендацій — у статті «Боротьба із зернистістю».