Fujifilm Velvia 50 і 100: за що я люблю цю плівку

Звідки взялася Velvia, чому Velvia 50 зникала й з’являлася знову, чим від неї відрізняється Velvia 100, чому плівку зараз важко купити, і мої кадри на Velvia 50 у Києві.

Є плівки, які люблять за природний колір. Є ті, що пробачають помилки експозиції або добре малюють шкіру.

Velvia не з них.

Зелень на ній стає смарагдовою, небо — густо-синім, а захід сонця — майже помаранчевим вогнем. Зерна практично не видно. Нейтральною її не назвеш, і, як на мене, у цьому весь сенс: саме за цей характер її й полюбили.

Velvia 50 і Velvia 100 у мене серед найулюбленіших плівок. Мені подобається, що на слайді лишається не стільки те, що було перед камерою, скільки те, як я це запам'ятав.

Нижче — про те, звідки вона взялася, чому її то знімали з виробництва, то повертали і чому свіжий ролик зараз коштує помітних грошей. Кілька моїх кадрів покажу одразу, а решту — наприкінці.

1990 рік: поява Fujichrome Velvia

Fujifilm випустила Fujichrome Velvia (код RVP) у 1990 році. Це професійна кольорова оборотна плівка ISO 50 для тих, кому потрібні різкість, деталізація та соковиті кольори.

До цифри кольоровий слайд був робочим матеріалом: його віддавали в журнали, рекламу, книжки, на виставки. Проявив плівку за E-6 і тримаєш у руках готовий позитив без друку й сканера.

Velvia дала слайдам інший колір. Зелень глибока, червоні й помаранчеві на заході сонця яскраві, синій — чистий і щільний, а зерно — дуже дрібне. Її швидко взяли собі фотографи, які знімали гори, ліси, океан і дику природу, і досить скоро «колір як на Velvia» став окремим поняттям у пейзажній фотографії.

Секрет Velvia: кольори, якими ми їх запам'ятовуємо

Velvia часто пояснюють ідеєю «кольорів пам'яті» (Memorized Color). Сама Fujifilm в описі каже скромніше: колір Velvia підкреслює червоні й зелені відтінки. Але ідея «кольорів пам'яті» мені подобається більше, бо пояснює, чому ці кадри так чіпляють.

Суть у тому, що ми пам'ятаємо кольори не такими, якими вони були насправді. Захід сонця в пам'яті яскравіший, ніж був, трава в горах зеленіша, небо синіше. Velvia влучає саме в цей спогад, а не в нейтральну «правду». Тому кадр на Velvia одразу впізнаєш.

Робить це сама емульсія та проявлення за E-6 — жодних фільтрів після зйомки.

Чому її люблять пейзажисти

Головне, звісно, колір: особливо зелені й червоні. Ліс, лука, осіннє листя, квіти й вечірнє небо на слайді виглядають живішими, ніж у реальності.

Зерно дуже дрібне. На гарному кадрі видно окремі гілки, фактуру каменю, травинки на далекому схилі.

Контраст високий, і це палиця з двома кінцями. Тіні глибокі, колір щільний, картинка об'ємна. Але в сцені з великим перепадом світла деталі в тіні чи в світлі легко втратити.

І окреме задоволення — сам слайд. Добре експонований діапозитив на світловому столі чи на екрані проєктора виглядає зовсім інакше, ніж файл на моніторі.

Найкраще Velvia працює в м'якому природному світлі: вранці, перед заходом сонця, після дощу, в осінньому лісі, у горах. Для портретів із природною шкірою та для сцен із величезним перепадом яскравості я взяв би іншу плівку. А от колір природи на ній виходить так, як мало на чому ще.

Fujifilm Velvia 100

Головне обмеження першої Velvia — ISO 50. Зі штативом це не страшно, а от з рук, у похмурий день чи в сутінках, хочеться плівки швидшої.

У 2003 році Fujifilm представила Velvia 100F, а слідом Velvia 100, спершу в Японії. У США та Європі Velvia 100 було широко запущено у 2005 році.

Не плутайте їх: 100F робили заради точного кольору, а звичайна Velvia 100 продовжила лінію оригіналу — яскраву й насичену. У неї ISO 100, дуже дрібне зерно і колір ще соковитіший. У каталозі Fujifilm її насиченість стоїть на щабель вище, ніж у Velvia 50, особливо в червоних і зелених відтінках.

Тож «сотка» — це не «полтинник» плюс один ступінь. У неї свій характер.

Як Velvia 50 зникла й повернулася

У 2005 році Fujifilm зупинила випуск оригінальної Velvia 50: частину компонентів для емульсії стало неможливо дістати.

Velvia 100 на той час уже була, але багато хто вважав, що це інша плівка і колишньої вона не замінить. Fujifilm отримала багато листів із проханням повернути Velvia 50. Інженери знайшли заміну компонентам, яких бракувало, і переналаштували виробництво.

У листопаді 2006 року Fujifilm оголосила про повернення плівки, і у 2007-му Velvia 50 знову з'явилася в продажу під кодом RVP50. Емульсія не та сама, що в 1990-му, але, за даними Fujifilm, за характеристиками вона майже не відрізняється від оригіналу.

Мені ця історія подобається: фотографи попросили, і виробник справді повернув плівку. Таке трапляється нечасто.

Velvia 50 чи Velvia 100: яку обрати?

Обидві плівки для денного світла проявляються за E-6, обидві контрастні, дрібнозернисті й соковиті. Різниця в деталях.

RMS — це виміряна зернистість: чим менше число, тим дрібніше зерно. Тут Velvia 100 навіть трохи виграє.

Ще в «сотки» значно краще з довгими витримками, що зручно для води, сутінків і хмар з ND-фільтром. Поправки експозиції та кольору наведені в технічних паспортах плівок: Velvia 50 (PDF) і Velvia 100 (PDF).

Якщо хочеться саме тієї, класичної Velvia, я б почав із Velvia 50. Вона для неквапливої зйомки зі штативом, коли є час дочекатися світла.

Velvia 100 дає зайвий ступінь, і з нею простіше в поїздці, з рук і коли світло швидко змінюється.

Але за таблицею характер плівки не зрозумієш. Простіше зняти по ролику кожному й порівняти слайди.

Чому Velvia зараз така дорога і її важко знайти

Колись професійний слайд був витратним матеріалом. Тепер кілька роликів Velvia — помітна витрата. Причин кілька.

1. Сировина

2005 рік виявився не останнім. У березні 2023 року Fujifilm тимчасово перестала приймати в Японії нові замовлення на частину плівок, зокрема Velvia 50 і Velvia 100 у форматах 135 і 120. Причина та сама: бракувало сировини.

12 червня 2023 року замовлення знову почали приймати, але свіжої плівки від цього одразу більше не стало.

2. Ціни виробника

У червні 2023 року Fujifilm підняла відвантажувальні ціни на фотоплівку приблизно на 13–88% залежно від позиції. З 1 квітня 2025 року в Японії було ще одне підвищення: оборотні плівки 135 і 120 подорожчали приблизно на 31–52%.

Це не означає, що кожен ролик Velvia в магазині подорожчав рівно на стільки. Але порядок цифр зрозумілий. Fujifilm пояснювала це тим, що сировина, компоненти й доставка дорожчають швидше, ніж компанія встигає економити.

3. Слайд став нішею

Плівки зараз продаються в рази менше, ніж тридцять років тому, а слайдової — ще менше. E-6 проявляє далеко не кожна лабораторія, а багатошарова кольорова емульсія — це складний процес. Маленькі партії й нестабільна логістика додають до ціни ще.

4. Velvia 100 пішла зі США

У 2021 році Американське агентство з охорони довкілля (EPA) обмежило використання речовини PIP (3:1). В емульсії Velvia 100 її було менше 0,0003%, але закон є закон: 6 липня 2021 року Fujifilm оголосила, що припиняє продаж Velvia 100 у США. Рішення стосувалося лише американського ринку.

5. Постачання

Восени 2026 року Velvia 50 і Velvia 100 і далі є в японському каталозі Fujifilm, тож знятими з виробництва їх називати неправильно.

Але скажу як людина, яка сама закуповує та продає плівку: зараз Velvia в Європі та Америці у величезному дефіциті. Свіжі партії надходять рідко й розлітаються майже одразу.

Та й саме місце в каталозі нічого не гарантує. Часто буває, що в магазині лишаються поодинокі ролики, немає потрібного формату або діє ліміт на одну руку. А деякі формати й справді зняли: про припинення випуску листової Velvia 50 Fujifilm оголосила ще у 2021 році, теж через сировину.

Тож «знята з виробництва», «тимчасово немає партії» та «є в каталозі, але надходить рідко» — це три різні ситуації. У Velvia зараз третя.

Як знімати на Velvia

Перш ніж заряджати в камеру недешеву плівку, варто знати кілька речей. Загальні основи я зібрав у посібнику «Як знімати на плівку».

• Знімайте за номіналом. ISO 50 для Velvia 50, ISO 100 для Velvia 100. Експерименти з експозицією краще залишити на другий ролик.

• Уважно вимірюйте світло. Слайд пробачає помилки значно гірше, ніж негатив. Особливо пересвіт: вибиті світла потім не витягнути нічим.

• Візьміть штатив. З Velvia 50 і закритою діафрагмою витримки швидко стають довгими.

• Ловіть світло. М'який ранок, золоту годину й світло після дощу Velvia любить найбільше.

• Враховуйте довгі витримки. На них починає діяти ефект Шварцшильда, і знадобляться поправки на витримку та кольорокоригувальні фільтри.

• Проявляйте за E-6. Velvia — оборотна плівка, у C-41 слайда не вийде. Кольоровий слайд за E-6 зі скануванням можна надіслати мені. Подробиці на сторінці проявлення та сканування плівки.

• Зберігайте в прохолоді. Від спеки й вологості змінюються чутливість і колірний баланс. Докладніше у статті про зберігання фотоплівки.

І порада наостанок: перед скануванням подивіться на проявлені слайди на просвіт. Після цього питання зазвичай не залишається запитання, чому люди так люблять Velvia.

Моя Fujifilm Velvia 50: від золотого сонця до нічного Києва

Velvia зазвичай показують на горах, у долинах, в океані та в тропічному лісі. З таких кадрів і почалася її слава.

У мене немає екзотики: дерев, озер, очерету, вулиць і нічного Києва. Звичайні сюжети, але мені якраз цікаво, що робить із ними ця плівка.

Коли сонце перетворюється на золото

Найбільше я люблю знімати на Velvia ввечері.

Як на кадрі на початку статті: колоски на заході сонця, а за ними темно-зелена стіна дерев. Сонце підсвічує кожен колосок. На такому кадрі добре видно, що роблять контраст і колір Velvia 50 із найпростішим сюжетом.

Далі дерева, що відбиваються в тихій воді. Темна зелень, перші жовті листки, блакитне небо.

Бути нейтральною Velvia навіть не намагається. Вона радше додає до того, що я бачив, і після цих кадрів я краще розумію пейзажистів.

А якщо знімати на ISO 50 уночі?

Velvia 50 уночі — дивна ідея: ISO 50, високий контраст, довгі витримки, які треба рахувати. Але нічні кадри сподобалися мені чи не найбільше.

Арка Дружби народів (зараз — Арка Свободи українського народу) на густо-синьому небі. Внизу холодні вогні міста, освітлені сходи й доріжки, дерева майже розчинилися в темряві.

Теплого вечірнього золота тут немає. Натомість холодний синій, зелений і пурпуровий, а ліхтарі горять яскравими точками на дуже щільних тінях.

Терпіння ніч на ISO 50 потребує, і до цифрового HDR тут далеко: тіні йдуть у чорне, ліхтарі вигоряють. Але мені ці кадри подобаються саме такими.

Навіть звичайне місто

І ще мені подобається, що Velvia робить із зовсім побутовими речами.

Жовтий тролейбус. Графіті на цегляній стіні.

Навряд чи Fujifilm робила пейзажну плівку для тролейбусів. Але колір є не лише в горах і на заходах сонця — іноді він стоїть на найближчій зупинці.

За це я й люблю пробувати плівки на різних сюжетах: та сама емульсія поводиться по-різному залежно від світла й того, що перед камерою. Що більше я знімаю на Velvia 50, то цікавіше.

Чи варта вона своїх грошей

Velvia зараз дорога, свіжу ще треба знайти, а слайд потребує значно більше уваги, ніж негатив.

Але саме тому з нею знімаєш по-іншому. Кадри не витрачаєш просто так: чекаєш світла, обираєш точку, перевіряєш експонометр. А потім отримуєш готові діапозитиви й дивишся їх на світло.

Velvia 50 і Velvia 100 — ті плівки, заради яких я й знімаю на плівку. Вони не ідеальні й пасують далеко не до всього. Але такого кольору мені не дає жодна інша плівка.

Якщо вам трапиться свіжий ролик Velvia, зніміть на нього щось, що вам по-справжньому подобається. Після першого проявленого слайда стане зрозуміло, чому фотографи колись умовили Fujifilm її повернути.

Технічні паспорти

• FUJICHROME Velvia 50 Professional [RVP50] — технічний паспорт Fujifilm (PDF)

• FUJICHROME Velvia 100 Professional [RVP100] — технічний паспорт Fujifilm (PDF)